Нагадаємо сюжет давньогрецького міфу. Боги послали страшне пророцтво: Едіп уб'є свого батька і одружиться з власною матір'ю. Коли вже боги прирекли людину на таку жахливу долю, то що завгодно роби — нічого не вдієш…
Аби врятувати фіванський народ від мору, цар Едіп шле гінця до Дельфійського оракула. Одержано відповідь від богів: лихо припиниться, коли країну залишить вбивця попереднього царя — Лая.
Едіп починає розслідування, в ході якого виявляється, що збулося давнє пророцтво богів: злочинець — він! Цар Едіп вершить над собою суд, прирікаючи себе на вічну сліпоту і вічне вигнання.
В виставі Дмитра Богомазова давньогрецький міф розгаданий з позицій людини, котра живе на початку XXI століття.
На сцені — стародавні статуї... Обличчя — застиглі маски. Голоси — безпристрасні.
Колись, у V столітті до нашої ери, в «золотий вік» людської цивілізації, то були люди, котрі жили, кохали, страждали... В них були свої закони буття, зокрема, багато важила для них фатальність долі, воля випадку. Крізь пил століть ми прагнемо дошукатися їхньої правди…
В виставі поєднуються стильові традиції античного театру і елементи сучасного метафоричного театру. Сценічні образи — символи, знаки — сповнені потужної внутрішньої енергії, котра доходить до нас крізь мармур скульптур стародавніх майстрів.
«Сліпий на очі, вуха і розум» Едіп, відкинувши скороминуче, «відкриває» свою людську сутність перед вічністю. Він, котрий був володарем, царем, пройшовши крізь випробування і страждання, стає Людиною...
Метафорична вистава Дмитра Богомазова нагадує нам, що «вищі сили» (боги, розум чи щось інше) існують, вони існують для того, щоб люди щоразу підтверджували, не забували свою людську сутність.
HTML-код, который Вам надо разместить в своём блоге или на сайте:
Вы можете разместить у себя в блоге информацию про любое другое событие. Просто зайдите на страницу нужного события и под его расписанием кликните на ссылку «Разместить у себя в блоге».