Автор п’єси —
Софокл
Сценічна адаптація тексту
Ігоря Геращенка
Режисер-постановник —
Дмитро Богомазов
Жанр —
вистава за античною трагедією.
Опис:
Нагадаємо сюжет давньогрецького міфу. Боги послали страшне пророцтво: Едіп уб'є свого батька і одружиться з власною матір'ю. Коли вже боги прирекли людину на таку жахливу долю, то що завгодно роби — нічого не вдієш…
Аби врятувати фіванський народ від мору, цар Едіп шле гінця до Дельфійського оракула. Одержано відповідь від богів: лихо припиниться, коли країну залишить вбивця попереднього царя — Лая.
Едіп починає розслідування, в ході якого виявляється, що збулося давнє пророцтво богів: злочинець — він! Цар Едіп вершить над собою суд, прирікаючи себе на вічну сліпоту і вічне вигнання.
В виставі Дмитра Богомазова давньогрецький міф розгаданий з позицій людини, котра живе на початку XXI століття.
На сцені — стародавні статуї… Обличчя — застиглі маски. Голоси — безпристрасні.
Колись, у V столітті до нашої ери, в «золотий вік» людської цивілізації, то були люди, котрі жили, кохали, страждали… В них були свої закони буття, зокрема, багато важила для них фатальність долі, воля випадку. Крізь пил століть ми прагнемо дошукатися їхньої правди…
В виставі поєднуються стильові традиції античного театру і елементи сучасного метафоричного театру. Сценічні образи — символи, знаки — сповнені потужної внутрішньої енергії, котра доходить до нас крізь мармур скульптур стародавніх майстрів.
«Сліпий на очі, вуха і розум» Едіп, відкинувши скороминуче, «відкриває» свою людську сутність перед вічністю. Він, котрий був володарем, царем, пройшовши крізь випробування і страждання, стає Людиною…
Метафорична вистава Дмитра Богомазова нагадує нам, що «вищі сили» (боги, розум чи щось інше) існують, вони існують для того, щоб люди щоразу підтверджували, не забували свою людську сутність.
Вистава є володаркою Гран-прі VI Міжнародного фестивалю античного мистецтва «Боспорські агони» (м. Керч, 2005 р.). За роль Едіпа заслужений артист України Яків Кучеревський удостоєний премії Одеського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України — премії імені народного артиста України І.Твердохліба (2005 р.). Вистава є переможницею конкурсу «Твої імена,Одесо!» в номінації «Краща театральна вистава» (2006 р.).
Виставу «Едіп» було показано в культурно-мистецькій програмі Року України в Польща, а також в програмі Міжнародних театральних зустрічей в Польщі «Ближні незнайомці. Герої та героїні» (2011 р.).
Додамо, що в України до Дмитра Богомазова театральні режисери зверталися до цього матеріалу лише двічі. Вперше герої античної трагедії заговорили українською мовою на сцені Молодого театру в Києві. Постановку в 1918 році здійснив реформатор національного театру XX століття Лесь Курбас. У 2003 році відбулась прем'єра вистави «Цар Едіп» на сцені Національного українського драматичного театру імені І.Франка в постановці народного артиста СРСР Роберта Стуруа (м.Тбілісі, Грузія).
Прем'єра вистави в Українському театрі Одеси відбулася в грудні 2003 року.
Режисер-постановник —
лауреат Національної премії України імені Т.Г.Шевченка
заслужений діяч мистецтв України Дмитро Богомазов (м. Київ)
Художник-постановник —
Олександр Друганов (м. Київ)
Музичне рішення
Олександра Кохановського (м. Київ) та Олександра Курія (м. Київ)
Хореографія
Лариси Венедиктової (м. Київ)
Сценічна адаптація тексту
Ігоря Геращенка
Використано переклади Івана Франка, Бориса Тена, Федора Зелінського.
Епіграф до вистави:
«Ти сліпий на очі, на вуха і на розум».
