Тарас Прохасько: Я вважаю, що українська поезія, скажімо (хоча вона й не є показником читання), входить до п’ятірки найкращих у світі. А
українська проза — скажу те, що знаю напевне, із власного досвіду, — поляки і росіяни нам заздрять. Ті, хто уважно читають в Росії,
кажуть, що таких авторів, які є зараз в Україні, у них немає. Те саме кажуть і в Польщі. І зацікавлення українською літературою не
пов’язане із політичними подіями. Тому що цей процес почався раніше тієї ж помаранчевої революції. Українська література є настільки
цікавою, потужною, колоритною, кольоровою, що це навіть не питання екзотики.
18 лютого о 19:00 відбудеться Літературний проект «Сторінка №9» в клубі «Вихід».
Головна ідея проекту – ознайомлення та представлення української сучасної літератури авторів з Одеси, Франківська, Києва, Львова,
Житомира та Харкова.
Різноманітні стилі та жанри будуть висвітлені в цей вечір: від філософських творів до подорожного нарису. Також буде презентація журналу
«Карпати». Та гості вечора – гурт «Русичі» (фолк) з Белгород-Дністровська.
Тарас Прохасько — прозаїк.
Народився 16 травня 1968 р. у м. Івано-Франківськ. Перш ніж почати писати, Тарас Прохасько працював у лісовому господарстві, вчителем у
школах, барменом, у художній галереї, в газеті, на телестудії. Він є автором книжок: «Інші дні Анни», «Лексикон таємних знань»,
«FМ-Галичина» (радіоновели), «Інший формат» (серія інтерв\'ю з відомим постатями сучасності), роман «НепрОсті».
Тарас Прохасько — автор прозових книг: «Інші дні Анни» та «РМ «Галичина”До книги «Інші дні Анни» ввійшли повісті «Essai de deconstruction
(Спроба деконструкції)», «Довкола озера», «Некрополь» та «Від чуття при сутності». В Івано-Франківському видавництві «Лілея-НВ»
підготовлена до друку окремою книгою повість Тараса «Непрості».
Твори Тараса перекладені польською мовою і вийшли окремою книгою «Inne dni Anny. Повість «Некрополь» перекладена англійською мовою й
опублікована в антології «Two Lands, New Visions» (1998).
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює
його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню
спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки —
робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно
до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу.
Міні-фест \«поетрі-слем\» представлять Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, та Ілля Стронговський.
Дмитро Лазуткін- поет, журналіст. Лауреат літературних премій \«Гранослов\», \«Смолоскип\» та ін. Автор книг \«Дахи\», \«Солодощі для
плазунів\», \«Набиті травою священні корови\».
Дмитро Лазуткін народився 18 листопада 1978 року. Киянин. Закінчив Національний технічний університет України (“КПІ”), інженерно-фізичний
факультет.
Працював інженером-конструктором, інструктором з карате, юристом.
Вірші друкувалися в газетах “Київські відомості”, “Жива вода”, “Радосинь”, журналах “Однокласник”, “Я студент” та інших. Неодноразово
звучали на радіо в “Поетичній сторінці”.
Конкурси:
“Молоде вино”-99, — заохочувальна відзнака;
“Гранослов”-2000, — дипломант;
“Гранослов”-2002, — лауреат;
“Смолоскип”-2002, — лауреат (заохочувальна премія);
ім. Б-І.Антонича “Привітання життя”-2000, — лауреат (ІІІ місце).
Учасник фестивалю “Бієнналє поетів у Москві — 2003”.
Олег КОЦАРЕВ — поет,журналіст.лауреат премії \«Смолоскип\», автор книги \«Коротке і довге\». Народився 1981 року в Харкові. Закінчив
відділення журналістики Харківського національного університету ім. В.Каразіна. Автор віртуальних книжок “Повільна допомога”, “День
Поразки Пахне Кмином” та “Vilnius”. Учасник літературного конгломерату “Весло слова”. Лауреат видавництва “Смолоскип” 2002 р. другої
премії за збірку поезій “Коротке і довге”.
Ілля Стронговськийз міста Житомир — поет,перформансист, член мистецької гільдії \«Неабищо\»
Ігор Маркін (Львів)
Автор книги “Кожен день як останній”, публікації у пресі: серія нарисів, в основному соціально-психологічного характеру, у \«Львівській
Газеті\», серія мандрівних нотатків у \«Молодій Галичині\» і у “ЗаВУ”.
