Марафонська битва – 2500 років
Матеріали виставки, що представлені на стендах, відображають документальні свідчення, які належать до особистої бібліотеки Йоргоса Доманітіса та експонуються за
підтримки Міністерства закордонних справ і Міністерства культури та туризму Греції.
Виставка складається з двох частин і її зміст свідчить про те, що перемога греків в Марафонській битві стала вирішальним фактором для спасіння Афінської демократії і
для славної еволюції грецької культури. Цей успіх зумовив подальшу долю як грецької, так і світової історії та культури.
Ця віха стародавньої грецької історії надихала поетів, письменників, художників і міжнародні прогресивні сили суспільств як свого часу, так і XVIII, XIX століть, про що
свідчать представлені на виставці книги різних часів і народів. А змагання з Марафонського бігу, починаючи з 1896 року, на Міжнародних Олімпійських іграх сучасності, це не тільки дань пам’яті та шани героям Марафонської битви, але перш за все, це свідчення того, що вона була і залишається взірцем героїзму та мужності і джерелом вічного натхнення.
Перша частина: «Марафонська битва – вічний взірець героїзму», розкриває наступні основні тези:
1) Виховання греків створило воїнів битви при Марафоні. Послання античних поетів та письменників.
Як і всі греки, воїни Марафонської битви були виховані на героїчних поемах Гомера – «Бути завжди
досконалим, усім перевищувати інших, не осоромити роду батьків…»; Плутарха та інших. Виховання, що
його виражають слова – навчання, чеснота, хоробрість, доблесть, прекрасне – є квінтесенцією давньогрецької
культури. Саме цими словами античні письменники характеризують воїнів Марафонської битви. Наприклад,
Арістофан: «…Так, старі це часи і звичаї, та бійців марафонських зростило на них старовинне моє виховання…»,
та інші.
2) Легендарні воїни битви при Марафоні: Мільтіад, Аристид, Фемістокл, Есхіл, Каллімах, Кінегір.
3) Художнє фантастичне зображення батальної сцени Марафонської битви «Стоа Пікіле». Рівнина
Марафон. Антична Афінська Агора біля 460 р. до н. е.
4) Дари. Десяту частину трофеїв Марафонської битви, як це було прийнято, принесли в дар великим
Панеллінським святилищам: Афіни, Дельфи, Олімпія.
5) Переведення античних письменників у XVIII та XIX ст.., які згадують Марафонську битву. Уривки з
творів письменників стосовно битви при Марафоні.
6) Книги, на створення яких надихнула грецька античність.
7) Марафонський бігун: легенда чи історичний факт. Починаючи з 490 р. до н. е., епохи Марафонської
битви, і до другого століття н. е., згідно Плутарху та Лукіану, приголомшлива історія про афінського гопліта,
який, обливаючись потом після битви, пробіг від Марафону до Афін, щоб принести афінянам звістку про
перемогу, та сконав після слів «Радійте, ми перемогли», ніколи не зникала з народних переказів.
Друга частина: «Марафон – вічне джерело натхнення».
8) Французький академік Мішель Бреаль – натхненник та засновник призу за забіг на марафонську
дистанцію. Марафон 1896 та 1906 років. Кубок, вручений переможцю перших Міжнародних Олімпійських ігор
і Марафонських перегонів в Афінах в 1896 р. – Спіросу Луїсу.
9) Панафінський Стадіон – всесвітній монумент-символ, місце проведення перших Олімпійських ігор
1896 року та фінішу марафонського забігу. Вічне творіння чотирьох меценатів (Ірод Аттичний, Евангеліс
Заппас, Георгіос Авероф).
10) Марафонській біг на перших Міжнародних Олімпійських іграх 1896 року.
11) Марафонській біг на «Міжнародних Олімпійських іграх», Афіни, 1906 рік.
12) Грецька преса та Марафон 1906 року.
|
