В основу фільму Такаші Ямадзакі була покладена популярна серія коміксів Рьохея Сайгана «Вечірнє сонце на Третій вулиці», яка розійшлася по Японії загальним накладом у чотирнадцять мільйонів примірників. Декораціями для цієї історії почуттів та сподівань жителів центрального Токіо стали реалістично відтворені за допомогою спецефектів вулички міста періоду Шьова. Дія відбувається у 1958 році на тлі будівництва Токійської телевізійної вежі, яка поступово виростає над містом. До автомайстерні Судзукі, якою керує нестриманий, але добросердечний Норіфумі, приїздить на роботу Муцуко. Пустотливий син Норіфумі Іппей втішає Муцуко, розчаровану крихітністю автомайстерні: «Нічого, зате скоро привезуть телевізор!». Навпроти автомайстерні Судзукі розташований магазинчик солодощів, власник якого Чяґава колись номінувався на літературну премію ім. Акутаґави, а зараз пише пригодницькі романи для хлопчачих журналів. Одного дня, на прохання хазяйки шинку — Хіромі, до якої він має певні почуття, Чяґава бере до себе хлопчика-сироту Джюнноске.
Архив расписания фильма «НАВСЕГДА: Вечернее солнце на третьей улице»
Только вчера посмотрела. Фильм - без комментариев! Граффикой отображены улыцы Токио 50-летней давности просто бесподобно! Очень переживала за Джунноске, писатель Чягава вообще рвал мне сердце порой на части, семья Судзуки - идеал японской семьи. В общем много эмоций, впечатлений, и все переливаются резко из одной в другую... но я осталась довольна) плакала в конце, как и весь зал) очень впечатлило) Шикарно) советую смотреть всем)
