Страна: СССР
Год: 1929
Режиссёр: Николай Шпиковский
Актёры: Иван Садовский, Лука Ляшенко, Дора Феллер-Шпиковская, Дмитрий Капка, С. Власенко
Підприємливий київський обиватель Аполлон Шмигуєв , чий мирний міщанський побут потривожено громадянською війною, вирішує перечекати негоду на Півдні України, де владарюють білі. Зібравши розкинутий на Андріївському узвозі нічийний крам, він вирушає в подорож на верблюді, невідь звідки приблудлому до його дому. Напівдороги перепинений червоними, він разом з конфіскованим на потреби революції «транспортним засобом» потрапляє в розпорядження більшовицького комісара. Запопадливий і вертлявий, Аполлон швидко стає на чолі місцевого комісаріату. Але невитравна жага до наживи вкотре ставить у небезпеку його життя.
Авантюрно-пригодницький роуд-муві, абсолютно нехарактерний для свого часу, в якому в рівній мірі висміювалися бюрократизм, фанатичність та абсурдизм більшовиків і клептократична пихатість білих – один із небагатьох прикладів української ранньої кінокомедії. Революційна ажітація червоних висвітлена у фільмі в відверто саркастичних тонах. Довершений фарс, у якому радянська влада побачила карикатуру на себе, було заборонено до показу.
“Шпиковский створив прекрасну іграшку, іграшку “соціального призначення” – верблюжого шпигуна. Образ пластичний, вигадки – просто лесковської, – вирізьблену кустарну ляльку з великим виховним сенсом”. Осип Мандельштам
Музика: Marcin Pukaluk (Польща)
Композитор, музикознавець, мультиінструменталіст. Музичний стиль Марчіна Пукалюка формувався під впливом дарк-музики та етніки. Простота, ясність композиції споріднюють його музику з мінімалом 1960-х рр. Його надихала творчість Стива Райха (Steve Reich), Філіпа Гласса (Philip Glass), Генрика Міколая Ґорецького (Henryk Mikołaj Górecki) та Войцеха Кілара (Wojciech Kilar). Марчін Пукалюк – відомий у Польші автор і виконавець музичних творів до класичних німих фільмів: Носферату: симфонія жаху, Кабінет доктора Калігарі, Метрополіс, Аеліта, Генерал, Земля, Сильна людина. Музика Марчіна грунтується на глибокому відчутті простору, що надає їй особливо драматичного звучання.