Член Национального союза художников Украины.
Закончил Одесское государственное художественное училище им. М.Грекова (1969) и Киевский художественный институт(1984; мастерская книжной графики, руководитель професор В.Я.Чебаник). Дипломная работа «Ілюстрація та художнє макетування повісті Т.Г.Шевченка «Художник»» получила высшую оценку, оригиналы иллюстраций сохраняются в фондах Киевского музея Тараса Шевченка.
3 1984 по 1989 р. – преподаёт в ОГХУ им. М.Грекова.Вернувшись в Одессу, Марковский «…потрапив в оточення мистців авангардного кола, які на загальному тлі соцреалізму у «славетні» 60-70-і роки виборювали право альтернативних форм мистецтва, їх діяльність привертала увагу молодих колег, що певним чином відбилося на творчості деяких представників нової генерації одеських авторів.
Не залишився осторонь від цих впливів і Марковський, намагаючись експериментувати в галузі абстракції, умовно-фігуративного ма лярства. Твори такого напрямку увійшли
до галереї «Човен» і сприяли утвердженню думки про те, що мистецтво молодого художника наслідувало ідеї одеських сімдесятників. Але перша персональна виставка Ігоря Марковського, яка відбулася в за лах Одеського державного літературного музею, як не дивно, переконала в іншому. Експозиція представила твори самобутні й зрілі.
Приваблювали оригінальна стилістика малярсько-пластичних рішень, несподіваність чуттєвих вражень і настроїв.»(Татьяна Басанец, искусствовед)
Работа художника была отмечена:
Званием «Художник года» на IV Международном арт-фестивале в Киеве(1998); I место на Международном конкурсе «2000 лет под звездой Вифлеема» (1999); Диплом I степени Всеукраинской триеналле «Графика-2000».
« Кого Господь виділяє своєю Любов’ю, тому посилає випробування… Могутній талант, що ним нагороджений Ігор Марковський, чого тільки не переніс… Знак його – це невичерпна енергія до життя, яка і нам усім дає потужний імпульс. Вона же і притягує до себе силу людей не одне десятиліття.
Серед безлічі привабливих доріг, що запрошують на всі голоси, Ігор безпомилково вибрав один шлях – свій.
Це і стиль, який його виразно виділяє, і та максимальна свобода, що зачаровує ясністю і простотою. Наша пам’ять зберігає багато прикладів самозречення в далекі молоді літа, і тільки зараз можемо оцінити глибину та успішність справжнього таланту, будучи свідками його виразної реалізації.
Воїстину неймовірна сила і велич мистецтва, що формує велику душу – і тут очевидний духовний подвиг Ігоря Марковського, який достойний глибокої уваги та шани.»
Сергій Савченко, художник