Людина – істота контроверсійна. В кожному з нас закладено безліч протирічь. Пригадайте, як іноді ми сперечаємося самі з собою. Такі суперечки бувають набагато запеклішими, ніж з кимось іншим. Це – ALTER EGO. Наші сумніви і коливання, інтуіція і “внутрішні голоси” – це прояви нашого іншого “Я”.
Такі стани душі найбільш притаманні творчим людям. І Володимир Шурубура – не виняток. А в тому, що він є людиною творчою, я особисто не сумніваюся. Бо тільки Володя може зателефонувати мені о пів-на-другу ночі, щоби розповісти про нову творчу ідею чи поділитися своїми сумнівами. І я розумію його, бо, напевно, сам такий.
…Ми гуляємо вечірнім Львовом і розмовляємо про різні речі – і про творчість Сальвадора Далі, і про фільми Андрія Тарковського, і про пісні Елвіса Преслі. Сьогодні Володя може бути спокійним і доброзичливим, а наступної зустрічі – збентеженим та чимось роздратованим. Спілкуватися з ним іноді непросто. Бо ALTER EGO! Але я не ображаюсь.
Одне з своїх “Я” Шурубура знайшов у фотографії. Йому не було ще й 20-ти, коли він показав мені свої перші “фотоекзерсіси”. Я не скажу, що вони мене вразили. Але його дещо філософський і головне – образний стиль творчого мислення мені імпонував. Однак, я і уявити собі не міг, що за п’ять наступних років Володимир пройде шлях, який я сам подолав ледь не за двадцять! У 2003 році його фотографія вперше експонувалася на міжнародній виставці в англійському Саутгемптоні. А на сьогодні В. Шурубура є учасником вже понад 70-ти різних фотосалонів у багатьох країнах світу, де отримав ще й декілька нагород. Тому, якщо – в цьому ж таки році – Міжнародна федерація фотомистецтва (FIAP) затвердить за Володимиром звання “фотохудожника” (документи вже подано), то це буде цілком закономірно. А ще В. Шурубура стане, таким чином, наймолодшим з членів Національної спілки фотохудожників України (НСФХУ), який у віці 25-ти років отримав звання AFIAP!
Разом з тим, серйозно аналізувати творчий доробок Володимира поки що зарано. Його фотографії треба просто уважно розглядати і намагатися зрозуміти, чому і для чого вони зроблені. Адже, Володя – фантазер і реаліст одночасно (ще два його “інших Я”) – ще не виробив свій власний стиль. Для формування стилю потрібні довгі роки творчої праці, і навіть не всім зрілим майстрам це вдається. Але свій почерк у В. Шурубури вже намітився. Тому фотографії Володі є, можна сказати, творчим обличчям фотогрупи “Домінік”, найактивнішим членом якої він став ще три роки тому.
І недарма його естетичні та вишукані фотороботи найбільше приваблюють глядачів на “домініканських” експозиціях.
…Що цікаво: В. Шурубура не є фанатом фотографії! Він не спить з фотоапаратом. Він живе звичайним життям сучасної молодої людини. А творить він, мені здається, ЛЕГКО. Скромний і вихований, Володимир не прагне за будь-яку ціну стати “зіркою” від фотомистецтва. Зрештою, і його ALTER EGO йому цього не дозволить.
Юрій Шипунов (Заслужений фотохудожник Міжнародної федерації фотомистецтва – EFIAP, Член Національної спілки фотохудожників України – НСФХУ, Травень 2008р. Керівник творчої фотогрупи “Домінік”)
Володимир Шурубура народився 26 травня 1983 року у м. Львові. Після середньої школи закінчив Львівський технічний коледж у 2002 році, отримавши диплом програміста.
Працював дизайнером у фотосалоні. На даний час — незалежний фотограф.
Художньою фотографією зацікавився у 1999 році, а з 2002 року почав займатися фотомистецтвом на рівні міжнародних салонів.
У 2003 році дебютував як учасник міжнародної виставки у м. Саутгемтоні (Англія).
2004 рік – перша нагорода (срібна медаль FIAP в м. Сарагоса, Іспанія).
З 2005 року – участь у діяльності львівської творчої фотогрупи “Домінік”.
Наприкінці цього ж року був прийнятий у Національну спілку фотохудожників України.
2008 рік – перша персональна виставка у м. Львові.
