Виставка «Кавалерія в боях за Одесу: 1941, 1944 рр.»
(до Дня звільнення міста від нацистських окупантів)
На початку Другої Світової війни стали очевидними нездатність кавалерії ефективно протистояти танковим частинам, її вразливість під ударами авіації противника. Все ж кіннота внесла яскравий і жертовний внесок у боротьбу з нацизмом, зокрема у боях за Одесу.
Застосування кавалерії в період оборони Одеси пов’язано з ім’ям генерал-майора І. Петрова. Досвідчений кавалерійський командир прибув до Одеси на початку липня1941 р. із завданням терміново сформувати кавалерійську дивізію. Дивізія формувалася в Котовських казармах з призовників із Одеси та Одеської області різного віку. 15 липня 1941 р. Івана Юхимовича було призначено командиром 1-ї кавалерійської дивізії.
20 серпня 1941 р. Петров став командиром 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії, а 5 жовтня 1941 р. прийняв командування Окремою Приморською армією.
Полки кавалерійської дивізії своїми рейдовими діями на широкій дільниці порушили наступальний порядок військ противника, втягнули його в несподівані бої з невизначеними флангами, що не дозволило йому сходу прорватися в Одесу з північно-східного напрямку (Каїри, Петрівка, Сичавка, Лузанівка, Вакаржани). Виграний час дав можливість штабу Приморської армії прикрити незахищену ділянку оборони Одеси зі сходу. Тільки після того, як оборону Одеси зі сходу було забезпечено, кавалерійські полки, виснажені в рейдових боях та зазнавши значних втрат, були виведені за Аджалицький лиман в маневрений резерв Приморської армії.
В подальших боях генерал Петров також уміло використовував переваги кіннотників, ставлячи їм відповідні завдання: вночі під покровом темряви висуватися в кукурудзяних заростях і лихими наскоками відбивати населені пункти, зайняті противником, розриваючи ворожий фронт наступу и оголюючи його фланги для нанесення контрударів. Так було у Південному секторі оборони під Татаркою і Дальником.
Свій ґрунтовний внесок зробила кавалерія і під час звільнення Одеси, у 1944 році.
Історія козацтва – частина історії нашого народу. В тяжку годину, нащадки запорозьких, чорноморських і кубанських козаків прийняли активну участь у визволенні Одеської області від німецько-румунських окупантів. Саме дії кінно-механізованої групи генерал-лейтенанта І. Плієва, основу якої складав 4-й гвардійський Кубанський козачий кавалерійський корпус та його 9-та і 10-та кавалерійські дивізії, дозволили успішно провести Одеську наступальну операцію. Та швидкість, з якою кінно-механізована група вийшла на тилові комунікації противника, примусила ворога спішно покинути Одесу, що врятувало наше місто від зруйнування. Нацисти встигли знищити тільки порт.
Великою кров’ю давалася перемога. На всьому бойовому шляху кубанців за маршрутом Березівка- Роздільна- Біляївка- Овідіополь- Іллічівськ- Одеса залишились їх могили. Серед них чимало безіменних. Трагічна доля випала 10-тій гвардійській кавалерійській дивізії. Вона понесла тяжкі втрати в пониззі Дністра, заступивши путь ворожим силам, що пробивалися з оточення. Загинув командир дивізії, гвардії полковник С. Шевчук, його заступники, багато офіцерів, сержантів, рядових…
Населення Овідіопольського району, всієї Одещини зберігає пам'ять про героїв – кіннотників. Щорічно зростає жито на «Козачих полях».
На виставці «Кавалерія в боях за Одесу: 1941, 1944 рр.» представлені документи, фотографії, матеріали, які розповідають про бойові дії кавалерійських частин під Одесою, їх внесок в оборону і звільнення нашого рідного міста.
Відкриття виставки «Кавалерія в боях за Одесу: 1941, 1944 рр.»: 9 квітня 2017 р., о 12.00,
за адресою: вул. Гаванна, 4, Одеський історико-краєзнавчий музей.
Експонування виставки: з 9 квітня по 31 травня 2017 р.
щоденно, з 10.00 до 17.30, вихідний день – п’ятниця.
Телефон для довідок: (048) 726-26-08, 722-84-90.
