Новые выставки в Одессе в музеях и галереях, афиши и анонсы


Расписание выставок в Одессе на сегодня:

 
Выставка студентов училища им.М.Б. Грекова "АБСТРАКЦИОНИЗМ"

Где
Галерея «Aurum»

Мы рады, что выставка творческих произведений студентов художественного училища им.М.Б. Грекова под названием «АБСТРАКЦИОНИЗМ» открылась в центре современного искусства «AURUM». Это продолжение выставки абстрактных работ, которая состоялась в стенах самого художественного училища ровно месяц назад и имела весьма положительный резонанс. Поэтому мы решили продолжить эксперимент и перенести выставку в пространство галереи. Центр современного искусства «AURUM» является уже известным брендом и для начинающих авторов выставиться в этом культурном пространстве - весьма престижная акция. Надеемся, что выставка «АБСТРАКЦИОНИЗМ» вызовет интерес у зрителей, так как организована впервые за всю 150-летнюю историю художественного училища. Абстрактное искусство появилось в самом начале ХХ века и, модифицируясь, прошло через всё столетие, как одно из важнейших течений мировой арт сцены. Оно повлияло на развитие новых идей и концепций, явилось продолжением пластических поисков многих известных художников планеты. За это время, пройдя разные стадии своего развития, абстракционизм стал, в известном смысле, традиционным видом искусства. Как ни какое другое направление искусства, абстракционизм способствует развитию у студентов композиционного и творческого мышления. Так как здесь нет конкретного предмета изображения, они вынуждены оперировать «чистой» формой, создавать не иллюзорную, а некую новую реальность, новое пространство с помощью только художественных средств. Задача преподавателей ОХУ им. М.Б. Грекова расширить кругозор студентов, их понимание задач и целей искусства, показать всё его разнообразие, уменьшить лакуну, образовавшуюся между обучением и живым течением современного искусства ХХІ века. В целом работа над выставкой, кураторами которой выступили маститые художники-педагоги училища И.Ю. Варешкин и С.П. Папроцкий, стала для ребят очень полезным опытом, который пригодится в дальнейшей непростой творческой жизни.

Дальше больше...

 
Дни культуры ЮАР

Где
Музей западного и восточного искусства

Достаточно долго искусство стран Африки было недооценено и считалось примитивным. Но всему своё время. 20 век стал переломным не только для европейской культуры, но и для африканской. Именно благодаря эстетике традиционной африканской пластики мир узнал эстетику авангарда. Сегодня африканский резчик по дереву восхищает нас своим мастерством и ощущением материала. Дерево само знает, что должно получиться, а я лишь достаю из него ту или иную форму, так считает мастер по дереву племени Маконде. Согласитесь, очень напоминает знаменитую фразу великого Микеланджело, только вместо мрамора - дерево твёрдых пород, работа с которым далеко не так проста. Экспонаты из коллекции ОМЗВИ были подарены в 70-х годах и не имеют ритуального контекста, но зато Вы сможете полюбоваться этническими типажами разных регионов, познакомиться с современным африканским демоном Шетани и убедиться в красоте африканского искусства, на примере музейной пластики и масок. куратор - Анастасия Фролкова Почётный гость Чрезвыайный и Полномочный Посол в Украине господин Кристиан Альбертус Бассон.

Дальше больше...

 
Doodle

Где
Чайная фабрика

27 мая в Экспериментальном центре современного искусства состоится открытие проекта Лилии Климовой и Юлии Жарковой «Doodle». «Выставка "Дудл" представляет нелеп-арт двух молодых художников - относительно молодых, бывают, конечно, старше...» - такими словами начинается текст Л.Климовой о предстоящей выставке. Что это будет? «Чемодан-арт»? По крайней мере, так заявлено в афише. Чемодан-арт возник «как манифестация вечного движения периферического зрения, вечные скитания спасенной невинности Красоты…» (Ю.Жаркова). И далее – «Владелец чемодана - скиталец, собравший все самое ценное, свои мысли и ощущения, некоторые предметы, овеянные «равенством вещей», - он не просто собрал их в один чемоданчик, но и закрыл его на замок…». Пожалуй, достаточно тайн и загадок. Никто не расскажет об этом проекте лучше, чем его авторы. Итак, «Выставка "Дудл" представляет нелеп-арт двух молодых художников - относительно молодых, бывают, конечно, старше... Лилия Климова и Юлия Жаркова уже немало лет резвятся на ниве искусства. Но если у Юлии уже была персональная выставка, то для Лилии это первая такая почти персональная выставка. И что приятно: она обещает не устраивать своих политических арт-демаршей. Неужели бывший журналист в ней наконец-то умолк? А может автор испытывает острую нехватку идей? Лилия не соглашается с таким предположением. Она заверяет, что каждый вечер она посвящает обсуждению своих работ с почти годовалыми котами Гоголем и тетей Мотей и ни разу эти строгие критики не упрекнули ее в этом. После весеннего загула Гоголь стал очень внимательно следить за ее творчеством и часто помогает ей дельными советами в знак благодарности за усиленное питание. Как-то он заметил, что как раз наоборот: идей много, но они недостаточно проработаны. По работам автора видно, как она бросается от одной темы к другой, меняя материалы и стили. Кстати, половина выставки - это работы в чемоданах. Авторов можно понять - это очень удобно. Сначала хранишь в чемоданах всякий хлам, потом хлам складываешь в объекты и приносишь на выставку - теперь это уже искусство. Работы Климовой меланхоличны и даже депрессивны. Вот некоторые названия ее работ "Приплыли", "Я вижу, вы все таки пришли", "Побег", "Подавленный крик". Она призналась, что самая ее депрессивная работа все же не выставляется - она называется "Ж.Опа большая". Зрителям повезло! Далее следуют работы Юли Жарковой. Мое ощущение, что в дурке – день открытых дверей, только крепло, после знакомства с каждой новой работой. То, что Жаркова назвала «дудлами» - не что иное, как плакаты и коллажи с нездоровыми героями. Но и не только. Чемодан-арт здесь также представляет дудлы. Якобы в буддизме есть три яда и три драгоценности. Три яда это невежество, страсть и гнев. А драгоценности это очищение разума, добрые поступки и «не делать зла». Итак, в первом свинья и цветные нитки. В нитках застряли какие-то яркие предметы. Типа в мозгах застрял мусор. Ну это вот пожалуй самая удачная работа. Тут есть самокритика. Во втором чемодане - страсть. Там пакетики чая под названием «passion fruit». Фрукт страсти. Павлин и красные туфли. В третьем – снова больница, там в центре – открытка с несчастным котом, которого видимо раздразнили и вокруг скомканные бумажки и разбитая посуда. Ни одного проникновенного морского пейзажа или колоритного натюрморта на выставке не увидеть. Что несомненно огорчает, но в то же время появляется радость от осознания того, сколько в Одессе хороших художников. Правда, Жаркова и Климова к ним пока не относятся. Хочется пожелать барышням подальше спрятать в чемоданы свой нелеп-арт и следующую выставку сделать о чем-то светлом, вечном и добром». ___________________________________________ Выставка «Doodle» продлится до 9 июня. ЭЦСИ «Чайная фабрика» находится по адресу ул.Карантинная 21/1. Галерея открыта каждый день, кроме понедельника, с 13:00 до 19:00.

Дальше больше...

 
Європейська рапсодія

Где Цены
Выстовочный зал15 грн.

На честь Днів Європи в Україні та Всесвітнього дня міст-побратимів, Одеський історико-краєзнавчий музей пропонує здійснити прогулянку європейськими містами очима українського фотохудожника. Цього разу до вашої уваги роботи одеської фотохудожниці, громадського діяча, слухачки недільної грузинської школи в Одесі, Лілії Гричулевич, виконані в різних країнах і містах під час туристичних і ділових поїздок по Європі. Завдяки таким виставкам ми нагадуємо, що Одеса підтримує гуманітарні та економічні зв'язки з 16 містами-побратимами та партнерські відносини з 14 містами Європи, із позиції поваги і приязні. А членство в різних європейських і міжнародних структурах, таких, як «Всесвітня федерація поріднених міст (1957), Асамблея Європейських регіонів (1992), Асоціація «Євроміста» (2006), відкриває широкі перспективи для встановлення нових ділових і культурних зв'язків, для розвитку профільного і інформаційного туризму. Це обмін делегаціями, туристичними групами, спортивними командами, участь в симпозіумах і конференціях, художні та музейні виставки, кіно і фотофестивалі, гастролі музичних і театральних колективів. Стали традиційними Дні Європи і Тижнi поріднених міст в Одесі. Відкриття виставки «Європейська рапсодія»: 24 травня 2017 р., о 13.00, за адресою: вул. Гаванна, 4, Одеський історико-краєзнавчий музей. Експонування виставки: з 24 травня по 24 липня 2017 р. щоденно, з 10.00 до 17.30, вихідний день – п’ятниця. Телефон для довідок: (048) 726-26-08, 722-84-90.

Дальше больше...

 
З народних джерел

Где Цены
Степова Україна15 грн.

Виставка робіт Народного майстра Луганщини Леоніди Ткаченко «З народних джерел» (українські писанки та вишиті рушники) Ми – українці, досить багаті своєю традиційною культурою, зокрема вишивкою і писанкарством. Наші предки, наносячи певну вишивку на одяг, ритуальні тканини, або знаки і символи на писанку, намагалися привабити для гармонійного існування, світлих, тобто добрих духів і відвернути злі, або темні сили з руйнівною енергетикою. При цьому у вишивці існувало багато орнаментів, які враховували стать і вік людини, певні ритуали, пов`язані з народженням, одруженням, смертю та багатьма іншими поворотними моментами в житті людини. Писанки святили і тримали під образами до наступного Великодня, щоб оберігали хату і приносили благополуччя, як засіб від грому, вмивалися водою, куди клали «крашенку», щоб бути здоровими. Писанками з відповідними знаками відганяли деякі хвороби і лихі сили. Яйце, розписане навмання, називали уже не «писанкою», а – «мазанкою». Вишивка і писанка, носили ритуальний, обрядовий, магічний характер, були з давніх давен символами Батьківщини, сили, оберегами на нашій землі. З такими роботами – оберегами нас знайомить Народний майстер Луганщини Леоніда Іллівна Ткаченко. Ось уже 3 роки із родиною вона живе в селищі Авангард. Не дивлячись на те, що через війну вона була вимушена полишити рідний дім, завдяки своєму життєлюбству, вмінню бачити в людях позитив, залишається такою ж щедрою та активною людиною, продовжує займатися улюбленою справою, готова ділитися своїми знаннями, давати уроки майстерності. Леоніда Іллівна народилася на Хмельниччині, там же закінчила педагогічне училище. Перші уроки писанкарства отримала від своєї бабусі. Ідея займатися писанкарством професійно прийшла від майстрині – сусідки, колеги по роботі, Заслуженого майстра декоративно – прикладного мистецтва України Коновал Тетяни Олексіївни. І ось уже 12 років майстриня займається народними ремеслами – вишиває рушники, складає із соломи візерунки, робить писанки, які вражають своїм колоритом, майстерністю та неповторністю, ділиться секретами старослов`янського розпису яєць. Леоніда Іллівна – учасник багатьох виставок різного рівня, проводить майстер-класи для аудиторій різної вікової категорії. За її власної ініціативи були проведені заняття з виготовлення писанок у недільній церковній школі селища Авангард та для жителів с. Великий Дальник. У 2016 р. Леоніда Іллівна стала членом Одеського клубу «Місто майстрів». За словами майстрині, у суспільстві інтерес до народної творчості помітно виріс, причому, є бажаючі не лише придбати вишиті рушники, вишиванки, писанки, а й самим навчитися тому, як їх створювати. В планах на майбутнє – повернутися додому, в рідний Луганськ, і продовжити творчість в Луганському обласному ізоклубі «Лівша». В рамках відкриття виставки відбудеться ознайомлення з технікою виготовлення писанки. Адреса: вул. Ланжеронівська 24-а, Музей «Степова Україна» (відділ Одеського історико-краєзнавчого музею) Експонування виставки: з 29 березня по 23 червня 2017 р. Тел. для довідок: 49-69-31; 726-26-08.

Дальше больше...

 
Командир легендарної батареї

Где
411-ая батарея Мемориал героической обороны Одессы

«Командир легендарної батареї» (виставка до Дня відкриття Меморіалу героїчної оборони Одеси та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) У своїй книзі «Дивізіон відкриває вогонь» колишній командир 42-го окремого артдивізіону, до складу якого входила 411-а батарея, О.І. Денненбург написав: «В Одесі, там, де розташовувалася колись 411-а батарея, є пам’ятний меморіал оборони. І тут ви можете зустріти спокійну, убілену сивиною літню людину. Це капітан І.М. Нікітенко. Він пройшов війну, жахи полону, повернувся до міста, яке героїчно захищала у сорок першому його 411-та батарея. І тепер він робить все, щоб пам'ять про полеглих бойових товаришів, пам'ять про ті грізні роки, пам'ять про подвиг народу, про подвиг армії і флоту стукалася в молоді серця». Ці слова найкращим чином характеризують Івана Миколайовича Нікітенка (1908-1987) – стійку і хоробру людину, одного з засновників та першого керівника відомого в Одесі та за її межами військового меморіалу. Він народився на Полтавщині. У 1931 р. вступив до Севастопольського військово-морського училища. Після закінчення училища, у 1934 р. Івана Никитенка було призначено заступником з інженерних питань командира 411-ї батареї берегової оборони Одеси, а у 1941 р. – командиром цієї батареї. Під його командуванням 411-а батарея прославилася точним вогнем у 73-денній обороні Одеси 1941 р. і нанесла наступаючим румунським військам великі втрати, зриваючи ворожі атаки та підготовку до широкомасштабного наступу. Щоденні стрільби велись з ранку 5 серпня до 16 жовтня 1941 р., знищуючи ворога у всіх трьох секторах оборони. За наказом командування, артилеристи підірвали батарею і одними з останніх покинули Одесу, щоб знову зустрітися з противником у 250-денній обороні Севастополя, під час якої Іван Миколайович командував 702-ю та 712-ю береговими батареями. В липні 1942 р., втративши свідомість від контузії, він потрапив у полон, відбував каторжні роботи на території Австрії. На початку лютого 1945 р. військовополонених звільнили американські вояки, які передали І.М. Нікітенка представникам СРСР. Після з’ясування обставин полону, його було реабілітовано, нагороджено медалями «За оборону Одессы» та «За оборону Севастополя». У грудні 1945 р. І.М. Нікітенко влаштувався на роботу заступником начальника військторгу Одеської військово-морської бази. На початку 1970-х рр., він працював заступником з постачання директора «Холодмашу», одночасно керуючи Радою ветеранів війни на цьому підприємстві. Саме ветерани звернулися до народних депутатів Одеської області, з проханням створити на території колишньої батареї меморіальний комплекс. У 1971 р. територія колишньої батареї з фортифікаційними спорудами була взята під державну охорону як пам’ятник історії, а 9 травня 1975 р. відбулося урочисте відкриття музейного комплексу, першим завідувачем якого став Іван Миколайович, зустрічаючи гостей у формі офіцера ВМФ. Саме у цей час у І.М. Нікітенка різко погіршав стан здоров’я, причиною чого стали важка контузія та страждання у полоні. Незважаючи на хворобу, Іван Миколайович віддав останні роки свого життя розвитку Меморіалу. Виставка побудована на унікальних фотографіях, що зберігаються у родині командира легендарної батареї та матеріалах із зібрання Одеського історико-краєзнавчого музею, і розповідає про нелегкий, але гідно пройдений життєвий шлях українця, офіцера, патріота, мужньої і скромної людини. Адреса: вул. Дача Ковалевського, 150, Меморіал героїчної оборони Одеси (філія Одеського історико-краєзнавчого музею). Експонування виставки: з 7 травня по 8 червня 2017 р., щоденно з 10.00 до 17.30, вихідні дні: понеділок, п’ятниця. Довідки за тел.: 746-72-29; 726-26-08.

Дальше больше...

 
Виставка «Кавалерія в боях за Одесу: 1941, 1944 рр.»

Где Цены
Одесский историко-краеведческий музей15-25 грн.

Виставка «Кавалерія в боях за Одесу: 1941, 1944 рр.» (до Дня звільнення міста від нацистських окупантів) На початку Другої Світової війни стали очевидними нездатність кавалерії ефективно протистояти танковим частинам, її вразливість під ударами авіації противника. Все ж кіннота внесла яскравий і жертовний внесок у боротьбу з нацизмом, зокрема у боях за Одесу. Застосування кавалерії в період оборони Одеси пов’язано з ім’ям генерал-майора І. Петрова. Досвідчений кавалерійський командир прибув до Одеси на початку липня1941 р. із завданням терміново сформувати кавалерійську дивізію. Дивізія формувалася в Котовських казармах з призовників із Одеси та Одеської області різного віку. 15 липня 1941 р. Івана Юхимовича було призначено командиром 1-ї кавалерійської дивізії. 20 серпня 1941 р. Петров став командиром 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії, а 5 жовтня 1941 р. прийняв командування Окремою Приморською армією. Полки кавалерійської дивізії своїми рейдовими діями на широкій дільниці порушили наступальний порядок військ противника, втягнули його в несподівані бої з невизначеними флангами, що не дозволило йому сходу прорватися в Одесу з північно-східного напрямку (Каїри, Петрівка, Сичавка, Лузанівка, Вакаржани). Виграний час дав можливість штабу Приморської армії прикрити незахищену ділянку оборони Одеси зі сходу. Тільки після того, як оборону Одеси зі сходу було забезпечено, кавалерійські полки, виснажені в рейдових боях та зазнавши значних втрат, були виведені за Аджалицький лиман в маневрений резерв Приморської армії. В подальших боях генерал Петров також уміло використовував переваги кіннотників, ставлячи їм відповідні завдання: вночі під покровом темряви висуватися в кукурудзяних заростях і лихими наскоками відбивати населені пункти, зайняті противником, розриваючи ворожий фронт наступу и оголюючи його фланги для нанесення контрударів. Так було у Південному секторі оборони під Татаркою і Дальником. Свій ґрунтовний внесок зробила кавалерія і під час звільнення Одеси, у 1944 році. Історія козацтва – частина історії нашого народу. В тяжку годину, нащадки запорозьких, чорноморських і кубанських козаків прийняли активну участь у визволенні Одеської області від німецько-румунських окупантів. Саме дії кінно-механізованої групи генерал-лейтенанта І. Плієва, основу якої складав 4-й гвардійський Кубанський козачий кавалерійський корпус та його 9-та і 10-та кавалерійські дивізії, дозволили успішно провести Одеську наступальну операцію. Та швидкість, з якою кінно-механізована група вийшла на тилові комунікації противника, примусила ворога спішно покинути Одесу, що врятувало наше місто від зруйнування. Нацисти встигли знищити тільки порт. Великою кров’ю давалася перемога. На всьому бойовому шляху кубанців за маршрутом Березівка- Роздільна- Біляївка- Овідіополь- Іллічівськ- Одеса залишились їх могили. Серед них чимало безіменних. Трагічна доля випала 10-тій гвардійській кавалерійській дивізії. Вона понесла тяжкі втрати в пониззі Дністра, заступивши путь ворожим силам, що пробивалися з оточення. Загинув командир дивізії, гвардії полковник С. Шевчук, його заступники, багато офіцерів, сержантів, рядових… Населення Овідіопольського району, всієї Одещини зберігає пам'ять про героїв – кіннотників. Щорічно зростає жито на «Козачих полях». На виставці «Кавалерія в боях за Одесу: 1941, 1944 рр.» представлені документи, фотографії, матеріали, які розповідають про бойові дії кавалерійських частин під Одесою, їх внесок в оборону і звільнення нашого рідного міста. Відкриття виставки «Кавалерія в боях за Одесу: 1941, 1944 рр.»: 9 квітня 2017 р., о 12.00, за адресою: вул. Гаванна, 4, Одеський історико-краєзнавчий музей. Експонування виставки: з 9 квітня по 31 травня 2017 р. щоденно, з 10.00 до 17.30, вихідний день – п’ятниця. Телефон для довідок: (048) 726-26-08, 722-84-90.

Дальше больше...
 
Анонсы выставок в Одессе